зніяковілий

зніяковілий
-а, -е.
1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зніяковіти.
2) у знач. прикм. Який відчуває ніяковість; збентежений, засоромлений. || Який виражає, виявляє ніяковість, збентеження, засоромленість.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "зніяковілий" в других словарях:

  • зніяковілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • зніяковілість — лості, ж. Стан за знач. зніяковілий 2) …   Український тлумачний словник

  • зніяковіло — Присл. до зніяковілий 2) …   Український тлумачний словник

  • сконфужений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфузити. 2) у знач. прикм. Який відчуває незручність, збентеження, зніяковілий. || Який виражає незручність, збентеження, зніяковілість …   Український тлумачний словник

  • знічений — а, е. 1) Який знітився, зігнувся, зіщулився. 2) перен. Збентежений чимось, зніяковілий …   Український тлумачний словник

  • спантеличений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спантеличити. 2) у знач. прикм. Розгублений, зніяковілий, збентежений. || Який виражає розгубленість, здивування, збентеженість …   Український тлумачний словник

  • збентежений — (який відчуває збентеження), зніяковілий, ніяковий, знічений, сконфужений; шокований Пор. збентеження 1), збентежитися …   Словник синонімів української мови

  • застыджений — на, не, Ол. Засоромлений, збентежений, зніяковілий …   Словник лемківскої говірки

  • онесьмілений — на, не, Ол. Позбавлений сміливості, збентежений, зніяковілий …   Словник лемківскої говірки

  • Русское личное имя — Святцы (Печатный двор, 1646 год) …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»