Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зніяковілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зніяковілість — лості, ж. Стан за знач. зніяковілий 2) … Український тлумачний словник
зніяковіло — Присл. до зніяковілий 2) … Український тлумачний словник
сконфужений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфузити. 2) у знач. прикм. Який відчуває незручність, збентеження, зніяковілий. || Який виражає незручність, збентеження, зніяковілість … Український тлумачний словник
знічений — а, е. 1) Який знітився, зігнувся, зіщулився. 2) перен. Збентежений чимось, зніяковілий … Український тлумачний словник
спантеличений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спантеличити. 2) у знач. прикм. Розгублений, зніяковілий, збентежений. || Який виражає розгубленість, здивування, збентеженість … Український тлумачний словник
збентежений — (який відчуває збентеження), зніяковілий, ніяковий, знічений, сконфужений; шокований Пор. збентеження 1), збентежитися … Словник синонімів української мови
застыджений — на, не, Ол. Засоромлений, збентежений, зніяковілий … Словник лемківскої говірки
онесьмілений — на, не, Ол. Позбавлений сміливості, збентежений, зніяковілий … Словник лемківскої говірки
Русское личное имя — Святцы (Печатный двор, 1646 год) … Википедия
